Між бронею і небом

[Verse 1] Квітень прийшов непомітно Пил на підвіконні Холодний чай Твоє “як ти?” в екрані тьмяному Між рядками — усе Що не скажеш вголос Я тримався за небо в окопах За вчора Де ти смієшся проста Ти десь там рахувала тролейбуси Я — уламки секунд до світань [Chorus] Я любив тебе більше Ніж ти думала Більше Ніж міг зібрати в словах І загубив тебе в тому далекому “потім” І навчився жити без “нас” Я носив тебе в серці мов талісман Між бронею і небом І часом Навіть тоді Як ми стали чужими Ти світилася в темряві трас [Verse 2] Ми писали короткі “як ти?” Довгі мовчання стирали сліди Наші страхи Мов мапи розбиті Розвели по різні боки води Тиша росла Мов ускладнення Била сильніше Ніж будь-який грім І в кожному “все окей Не хвилюйся” Ховався мій крик: “повернись” [Chorus] Я любив тебе більше Ніж ти думала Більше Ніж смів признатись собі І загубив тебе в тому забутому “потім” Де не встиг сказати “чекай” Я носив тебе в серці мов талісман Між бронею і небом І часом Навіть коли ми ішли різним шляхом Ти тримала мене у строю [Bridge] Якби ти знала Як кожна тривога Малює твоє ім’я по стінах Якби ти бачила Скільки у “вижив” Було тихого “дожив до тебе” (оуу) [Chorus] Я любив тебе більше Ніж ти думала Більше Ніж світ дозволяв тоді нам І хоч розвів нас невидимий берег Ти назавжди лишилась там Я носив тебе в серці мов талісман Між бронею і небом І часом Якщо зустрінемось в іншому квітні Ти впізнаєш мій погляд зразу